Кілька фактів про себе

• Мені 24 і родом я з Франківщини;
• У ліцеї навчався на профілі економіка, а в університеті вивчав міжнародну економіку. Завершив магістратуру по менеджменту інноваційної дяльності;
• Люблю складні завдання, де потрібно проаналізувати залежності різних факторів і спрогнозувати результат;
• Не шукаю легких шляхів. Вірю в те, що потрібно працювати на перспективу, що отримати максимальний результат;
• Запустив школу продакт-менеджменту і потім продав свою частку;

‍

А тепер все по порядку і в деталях

Чому стартапи та ІТ продукти?

Коли я навчався на міжнародній економіці, мене цікавив напрям інвестування, зокрема у найбільш ризиковані та водночас прибуткові проекти — технологічні стартапи. Свої перші кроки я почав на стажуванні у стартап-акселераторі, а потім працював у бізнес-інкубаторі Startup Depot, де відбирали проекти, оцінювали їх і давали гроші на розвиток прототипу і залучення перших клієнтів.
⠀
Впродовж майже двох років я присвятив багато часу роботі з різними командами і мав можливість бачити успішні та не дуже приклади розвитку ідей у продукти. Це мене мотивувало спробувати попрацювати у якомусь із стартапів з середини.

Оскільки в мене не було власного продукту, ідеї, то хотів приєднатися як продакт-менеджер до команди, яка робить крутий продукт.

Оскільки всієї специфіки роботи я не знав, то разом з колегами із Startup Depot прийшла ідея зробити продакт-школу, зібрати найкращих лекторів, менторів, а також людей з ІТ-компаній, які хочуть стати продакт-менеджерами. Я також навчався разом з учасниками курсу. Ось так я став співзасновником Product School у Львові. Щоправда, по закінченню першого набору я вийшов із проекту і продав свою частку. Приємно, що школа функціонує і до сьогодні (вже більше 3 років)

‍

Перші кроки у продакт-менеджмент

Листопад 2017 року, мій останній робочий день у Startup Depot. Саме тоді я проводив важливий івент — презентацію робіт стартапів за останніх 2 місяці. Вона пройшла дуже круто (я хотів піти красиво!) — так само, як і afterparty з колегами до 4 ранку.
⠀
А вже через декілька годин розпочалася моя подорож на Slush, одну з найбільших стартап-конференцій у світі, що проходила у Фінляндії. Емоції переповнювали — чи то після нічних прощальних розмов, чи то від передчуття чогось кардинально нового.

Головною метою моєї поїздки на конференцію було знайти роботу у продуктовій ІТ-компанії.

Сотня коротких зустрічей за 3 дні з СЕО, продакт-менеджерами і рекрутерами компаній з Європи і зокрема України. Одразу кілька співбесід під час самої конференції з рекрутерами Mercedes-Benz, Hubspot, Zalando (дякуючи @pashkentiyme, я відвідав цього року їхній головний офіс у Берліні) та ін.
⠀
У результаті я повернувся до Львова з десятками візиток і великим натхненням продовжувати свій шлях продакт-менеджера 🚀
⠀
У грудні, поки більшість студентів думають якомога швидше закрити сесію, я активно ходив на співбесіди і питав знайомих про компанії. Про яку сесію може йти мова, коли ти спілкуєшся з HR Mercedes-Benz?😁
⠀
Після Нового року отримав хорошу пропозицію продакт-менеджера у Preply, сервісі для пошуку репетиторів з різних мов. Але потрібно було переїзджати у Київ, залишаючи друзів, улюблені місця і атмосферу зимового Львова, а також денну форму навчання у політеху. На універ, якщо що, я не зовсім забив)
⠀
З 4 лютого 2018 починається новий розділ у моїй книзі життя: я мав маленьку мрію — робити «стартап у стартапі». Це була гіпотеза, яку потрібно було перевірити: або ти достатньо сильний, щоб «підкорити» і мрію, і місто, або повернутися до Львова і почати все спочатку (що було б для мене психологічно непросто — не люблю програвати).
⠀
Наступні 9 місяців у компанії були для мене «квантовим стрибком» — я відчув, що у правильному місці у правильний час. Все йшло супер: ідеї, десятки інтерв’ю, mvp і т.д. Та згадую, як казала мені бабця: як би добре чи зле тобі не було – все так не буде.
⠀
На диво так і сталося. Я став продакт-менеджером у Preply.

‍

Як би добре чи зле тобі не було – все так не буде

Основним моїм заданням у Preply була перевірка ідей, які б могли спрацювати у середньостроковій перспективі. Проблема, із якою зіткнулася моя команда, полягала у тому, що одні репетитори успішні, а інші — ні. Зазвичай, після занять із «неуспішним» репетитором студент здебільшого шукає іншого або більше не повертається на сайт.
⠀
Для мене це був хороший виклик: розібратися із тим, як утримати студентів і тримати хорошу якість репетиторів.
Пошук рішення зайняв два місяці, а левова частина часу пішла на побудову MVP (мінімально ціннісного (робочого) продукту). Врешті-решт я разом з командою реалізував перший варіант прототипу, який запустили для невеликої вибірки репетиторів.
Але це було б не життя, якщо б все йшло гладко.
⠀
Остання вереснева п’ятниця, я ще у офісі, але ментально вже у потязі до Львова на конференцію, який стартує через півтори години. У цей момент мені пише головний продакт-менеджер із Німеччини про терміновий дзвінок. І тут інтуїція мене готує до чогось поганого...

— Роман, привіт! Як твої справи?
— Привіт, щойно завершив завдання, зараз буду їхати.
— Не буду затягувати. На жаль, ми тебе звільняємо. Справа не в тобі, бо ти добре робив свою роботу, але нам потрібно попрощатись. У понеділок можеш забрати свої речі, – скажу простіше: мене «скоротили».

Після розмови я повертаюся у кімнату, де сидить моя команда — забираю речі в дорогу, прощаюсь, намагаюсь тримати позитив і йду (мене попросили поки команді не говорити про звільнення).
І ось я у потязі у трохи дивному, мабуть, шоковому стані. Повертаюся у Львів — місто звідки починав свій шлях у ІТ. Чи було лячно? Ну, може трохи.
Уже за два тижні почалася моя подорож до Португалії, де я провів ще два тижні, щоб перезагрузитись та відвідав одну із найбільших конференцій світу – Web summit.
⠀
Після повернення я активно почав шукати нову роботу. Це було не просто знайти компанію, де я б міг реалізувати свої знання і досвід, адже в мене досить висока планка по тому, що я хочу і можу робити.

Після найтемнішої пори ночі настає світанок

Кілька місяців пошуку, два десятки інтерв'ю, десяток зустрічей і кілька глибоких інтерв'ю. Там був пошук "моєї" компанії, де я б був корисним і продуктивним. Та перш за все потрібно було прийняти кілька рішень.

Перше, відкинути всі компанії, які не були сфокусовані на західних ринках;

Друге, визначитись чи це буде B2B або B2C компанія;

Третє, визначитись із індустрією для якої я вирішуватиму проблеми користувачів.

Початок роботи у Revenue Grid

У січні 2018 року був мій перший день у Invisible — так називалась тоді компанія Revenue Grid. Це B2B продукт у сфері автоматизації продажів, а саме синхронізації даних між поштою і клієнтською базою даних.

Рішення змінити тип бізнесу і сферу було непростим, так як раніше працював у B2C компанії у сфері онлайн навчання. Тому першими моїми виклаками були вивчення сфери, аналіз конкурентів і детальне вивчення Revenue Inbox — продукту, де я був першим найнятим продакт-менеджером.

Сьогодні я відповідаю за весь продукт і реалізовую бізнес цілі компанії.

‍